“Русский корабль, иди на хуй!” – Анджела Турукало Дабетич

“Русский корабль, иди на хуй!”

автор: Анджела Турукало Дабетич

черногорски

Rat jede djecu
koja pecaju plastične ribice.
Rat jede očeve koji kupuju im igračke.
Rat jede majke koje prave im krofnice.
Rat je uvijek gladan.

Rečeno je da će nići hram
i ustoličiti osmog cara.

Rat guta jednako:
kući ili daleko.
Guta mene, dok vidim plavo i žuto.
Guta, dok razmišljam napijeno, najedeno,
o mrljama.

Rat jede djecu koja jedu borovnice.
“Nemoj. Ne gledaj. Nije ona musava.”
“Nemoj. Ne budi je. Ne spava.”
Rat jede djecu, ne pamteći lice.

Pitam se: koliko je sveta zemlja
dok je toliko krvi žedna?
Koja će je voda oprati?

Rat jede čisto i nevino i sveto.
Ratni brod puca, nebo se žari.
Zemlja stoji, smije se, ne krvari.
Takve priče žive duže nego košmari.

Priče… Snažne i strašne priče.
A djeca još Bogu liče…
Nevina, izmučena
uspomena na Njega.

Rečeno je osmom caru: “иди на хуй!”

“Русский корабль, иди на хуй!”

английски

War eats children
who catch the plastic fish.
War eats fathers who buy them toys.
War eats mothers who make them donuts.
War is always hungry.

It is said that the temple will arise
and enthrone the eighth emperor.

War swallows equally:
at home or away.
It swallows me while I look at blue and yellow.
It swallows as I think, warm and comfortable,
about stains.

War eats children who eat blueberries.
“Don’t. Don’t look. It’s not a blueberry stain.”
“Don’t. Don’t wake her. She’s not asleep.”
War eats children, without remembering the face.

I wonder: how holy can a country be
while being so bloodthirsty?
Which water can wash that sin?

War eats pure and innocent and holy.
The warship is firing, the sky is glowing.
The land stands, laughs, does not bleed.
Such stories live longer than nightmares.

Stories … Strong and scary stories.
And those children still look like God …
Innocent, tortured
remembrance of Him.

It was said to the eighth emperor, “иди на хуй!”

 

“Русский корабль, иди на хуй!”

български

Войната яде деца
които ловят пластмасови рибки.
Войната яде бащи
които им купуват играчки.
Войната яде майки
които им правят понички.
Войната винаги е гладна.

Казват че храмът ще се извиси
и ще възкачи осмия император.

Войната поглъща еднакво:
у дома или далече от него.
Поглъща ме докато гледам синьото и жълтото.
Поглъща, докато аз разсъждавам, на топло и удобно,
за петна.

Войната яде деца които ядат боровинки.
„Недей. Не гледай. Това не е петно от боровинки.“
„Недей. Не я буди. Не е заспала.“
Войната яде деца, без да помни имената.

Питам се: колко свещена може да е една страна
която е толкова кръвожадна?
Коя вода може да измие греха?

Войната яде чистото, невинното и свещеното.
Военният кораб стреля, небето пламти.
Земята стои, смее се, не кърви.
Такива истории живеят по-далго от кошмарите.

Истории… силни и страшни истории.
И тези деца все още изглеждат като Бог…
Невинни, измъчвани,
спомен за Него.

На осмия император казали: „иди на хуй!”

превод: Ангелина Василева

 

“Русский корабль, иди на хуй!”

украински

війна поїдає дітей,
що ловлять пластмасових рибин.
війна поїдає батьків, що купують їм іграшки.
війна поїдає матерів, що готують дітлахам смаколики.
війна – завше голодна.

ходять слухи, що скоро виросте храм
і на престол зійде восьмий імператор.

війна обирає дві рівноцінні порції:
вдома і віддаль від дому.
вона поглинає мене, поки я задивляюсь на жовте і синє.
вона проковтує, поки я в теплі та затишку
думаю про плями.

війна поїдає дітей, що люблять чорницю.
“ні-ні-ні. не дивись, не дивись.
це не слід від чорниці.”

“ні. не буди її.
вона вже не збудиться.”

війна поїдає дітей без розпізнавання облич.

і я дивуюсь: наскільки держава може бути водночас
святою і кровожерливою?
чи є вода, що здатна змити такі гріхи?

війна поїдає з плоті й крові святих та невинних.
корабель війни відстрілюється, небо спалахує.
а земля стоїть, висміює і не кровить –
таке проживає довше, аніж кошмари.

історії… мужні та жахливі історії.
а ті діти все ще схожі на Бога –
невинні, замордовані
подоби Його.

і восьмому імператорові було сказано: “иди на хуй!”

превод: Yurii Lishchuk